rule

rule
I n
1. правило; норма; принцип
2. правління, володарювання
- colonial rule колоніальне володарювання
- ground rules основні правила (поведінки); принципи, основний модус (взаємовідносин тощо)
- humanitarian rules гуманітарне право
- international rules міжнародні принципи, норми міжнародного права
- standing rule правила, встановлені якоюсь організацією; постійні правила
- unanimity rule принцип одноголосся
- general rules of official protocol загальні правила офіційного протоколу
- international rules in force діючі норми міжнародного права
- rules of foreign relations принципи міжнародних відносин
- rules of international courtesy правила міжнародної ввічливості
- rules of international protocol правила міжнародного протоколу
- rules of origin правила визначення походження
- rules of procedure регламент, правила процедури
- rules of reciprocity принцип взаємності
- rules of the separation of power принцип розподілу влади
- to adhere to the rule of procedure притримуватись/ дотримуватись правил процедури
- to apply the rules of procedure застосовувати правила процедури
- to be subject to a rule підлягати під дію норми/ правила
- to come under a rule підлягати під дію норми/ правила
- to comply with the rule of procedure притримуватись правил, дотримуватись правил процедури
- to conceive the rules of reciprocity дотримуватись принципу взаємності
- to conform to the rule of procedure притримуватись/ дотримуватись правил процедури
- to construe the rule of procedure тлумачити правила процедури
- to fix the rules of precedence among diplomatic missions встановлювати правила старшинства дипломатичних представництв
- to interpret the rule of procedure тлумачити правила процедури
- to lay down the rules встановлювати правила
- to note an infringement/ a violation of the rule of procedure констатувати порушення правил процедури
- to observe the rule of procedure притримуватись/ дотримуватись правил процедури
- to recall the terms of the rules of procedure нагадати про положення правил процедури
- to remind of the terms of the rules of procedure нагадати про положення правил процедури
- to work to rule працювати за правилами (вид страйку)
II v
1. керувати, управляти, панувати, володарювати
2. постановляти, встановлювати порядок
- to rule (over) the country правити країною
- to rule oneself out of the race зняти свою кандидатуру на виборах
- to rule on a question прийняти рішення з якогось питання; постановити
- to rule a territory правити/ управляти територією

English-Ukrainian diplomatic dictionary. 2013.

Игры ⚽ Поможем написать реферат
Synonyms:

Look at other dictionaries:

  • rule — 1 n 1 a: a prescribed guide for conduct or action b: a regulating principle or precept 2 a: an order or directive issued by a court in a particular proceeding esp. upon petition of a party to the proceeding that commands an officer or party to… …   Law dictionary

  • Rule — Rule, n. [OE. reule, riule, OF. riule, reule, F. r[ e]gle, fr. L. regula a ruler, rule, model, fr. regere, rectum, to lead straight, to direct. See {Right}, a., and cf. {Regular}.] 1. That which is prescribed or laid down as a guide for conduct… …   The Collaborative International Dictionary of English

  • Rule 30 — is a one dimensional binary cellular automaton rule introduced by Stephen Wolfram in 1983. [cite journal|author = Wolfram, S.|title = Statistical mechanics of cellular automata|journal = Rev. Mod. Phys.|volume = 55|pages = 601–644|year = 1983|doi …   Wikipedia

  • rule — ► NOUN 1) a regulation or principle governing conduct or procedure within a particular sphere. 2) control or government: British rule. 3) a code of practice and discipline for a religious community. 4) (the rule) the normal or customary state of… …   English terms dictionary

  • Rule — Rule, n. [Webster 1913 Suppl.] Syn: regulation; law; precept; maxim; guide; canon; order; method; direction; control; government; sway; empire. [1913 Webster] Rule Rule, v. t. [imp. & p. p. {Ruled}; p. pr. & vb. n. {Ruling}.] [Cf. OF. riuler,… …   The Collaborative International Dictionary of English

  • Rule — Rule, n. [Webster 1913 Suppl.] Syn: regulation; law; precept; maxim; guide; canon; order; method; direction; control; government; sway; empire. [1913 Webster] Rule Rule, v. t. [imp. & p. p. {Ruled}; p. pr. & vb. n. {Ruling}.] [Cf. OF. riuler,… …   The Collaborative International Dictionary of English

  • Rule 55 — was an operating rule adopted by railway companies in the British Isles in the late 19th century. It was introduced following a spate of accidents caused by signalmen forgetting that trains were standing on the line, sometimes within sight of… …   Wikipedia

  • Rule 3:36 — Saltar a navegación, búsqueda Rule 3:36 Álbum de Ja Rule Lanzado el 10 de octubre de 2000 Grabado: 2000 Género Rap Duración: 57 mi …   Wikipedia Español

  • rule — [ro͞ol] n. [ME reule < OFr rieule < L regula, ruler, straightedge < regere, to lead straight, rule: see RIGHT] 1. a) an authoritative regulation for action, conduct, method, procedure, arrangement, etc. [the rules of the school] b) an… …   English World dictionary

  • Rule — Rule, v. i. 1. To have power or command; to exercise supreme authority; often followed by over. [1913 Webster] By me princes rule, and nobles. Prov. viii. 16. [1913 Webster] We subdue and rule over all other creatures. Ray. [1913 Webster] 2.… …   The Collaborative International Dictionary of English

  • Rule — bezeichnet folgende Personen: Ja Rule (* 1976), US amerikanischer Rapper Jane Rule (1931–2007), kanadische Autorin Orte: Rule (Arkansas), Ort im Carroll County, Arkansas, USA Rule (Texas), Ort im Haskell County, Texas, USA Begriffe: Der englische …   Deutsch Wikipedia

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”